Не буду ідеалістом, у декого матеріали цього сайту будуть викликати роздратування, іронію чи насмішку.

 

Мета сайту далека від того, щоб скиглити, закликати до совісті чи моралі. Людина не повинна піти з цього сайту з почуттям провини.

 

Людина має піти з сайту з почуттям Радості від того, що тепер має владу в сірому буденному дні рятувати живих істот від сучасних концтаборів. І це не так складно, як прийнято вважати.

 

Щоб вплинути на ситуацію не обов’язково проведення гучних вуличних акцій зі стягами, здійснення пожертвувань чи створення підпільних революційних організацій.

 

Цей сайт для тих, кому в дитинстві спостерігання сцени, як ріжуть корову, чи навіть чистять живу рибу надовго залишало неприємний осад і не сприяло апетиту.

 

Таким чутливим дітям одразу пояснювали, що людина – це хижак. Ми маємо вбивати тварин, бо так робили наші предки, інакше вмремо чи захворіємо. - таке життя, мусимо.

 

Крім того, здається, “всі знають”, що в тваринах містяться незамінні речовини. Де ж ще брати білки та незамінні амінокислоти?

 

Додатковий авторитет на користь вбивства тварин – традиційна народна версія християнської моралі. Адже всім відомо Людина – це цар Природи. З цього прийнято робити висновок, що тварини, риби, все що повзає, бігає, або просто сподівається вижити - створено для Людини, тобто для їжі та розваг.

 

Для кого попередні аргументи були недостатні, тим пропонували компроміс – тваринки це добре, ми їх звісно дуже любимо. Але, м’ясо – це зовсім інше, це просто продукт зі “спеціально вирощених тварин”.

 

Самих впертих дітей очікує більш потужний засіб виховання - глузування й осуд сім’ї та суспільства. Дійсно, хто ж любить “нюнь”, які будуть оплакувати кожну курку, перед тим як з’їсти?

 

Підраховано, якщо одна людина відмовиться хоча би від кожного другого шматка м’яса – лише за рік це позбавить від штучно створених страждань 45 тваринок. Сім’я з трьох осіб протягом життя таким способом врятує 4050 істот.

 

Хіба не достойна винагорода за жертву частиною апетиту?

Найбільш великі справи робляться самими простими людьми в труді самого простого дня.