ПРО ЩО САЙТФОТО РЕАЛІЇВІДЕО РЕАЛІЇПУБЛІКАЦІЇЛІНКИЗВ'ЯЗОК


ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ КУЛЬТУРИ ХАРЧУВАННЯ

 

Томашевський Дмитро

 

 

Лише за останні сто років людство використало стільки енергії, як за весь період свого існування. Енергетичні ресурси, що природа заощаджувала мільярди років, майже вичерпались. За оцінками міжнародних організацій, їх залишилося лише на 30-50 років. Активне використання (спалювання) органічного палива призвело до екологічної розбалансованості клімату, що різко збільшило кількість екологічних катастроф.


Але, не зважаючи на великі проблеми сучасності, які постали перед людством, на Землі, нажаль, ще нема щирих зусиль змінити світ на краще, щирого бажання добитися справедливості на нашій планеті.
 

Справедливість є моральна помірність. Дотримуватись у фізичному світі правилу нічого понад міру – буде помірністю, а в моральному – праведність”, - казав Л.М.Толстой.

 

 

Філософи стародавності пишалися своєю звичкою до помірності, яку вони ставили на друге місце після глибокої пошани до Вищого Світу.

 

Помірність помножує радості життя...           Демокрит.

Нічого понад міру.           Сократ.

Привчіть свій апетит підкорятись вашому розуму.           Плутарх.

 

 

У наші часи люди у глибині душі мають відчай та смуток. Багато з них живуть по законах моралі, які не мають нічого спільного з вищими абсолютними законами моралі, які дані людям у релігійних та езотеричних джерелах.

Для того щоб принцип помірності (енергозбереження) став законом для кожної свідомої людини треба провести велику працю по формуванню її світогляду.

 

В цій роботі є два принципово відмінних підходи: перший, змусити людину заощаджувати енергію шляхом контролю (наприклад, встановити у кожній квартирі лічильники води, газу і тепла та примусити, використовуючи законодавчу базу та силові структури, платити людей за спожиті ресурси); другий, прищепити до свідомості людини один із принципів моралі – ощадливе, бережливе ставлення до середовища, де вона живе.

Один із вищих законів Всесвіту забороняє вбивати. Це стосується і тварин. Людина привласнила собі право розпоряджуватись життям тварин, вбивати їх та поїдати їх плоть.

 

На питання, що кожен із нас може зробити для покращення світу, стародавня мудрість відповідає, що треба почати із себе. Наприклад, стати вегетаріанцем.

 

Згідно з ведичних джерел, щирим вегетаріанцем є той, хто не їсть ні м'яса, ні риби, а також яєць. Деякі вегетаріанці, вегани, утримуються не тільки від м'яса, риби, яєць, а ще й від молочних продуктів. Однак, відповідно до Вед, молоко є одним із найважливіших продуктів харчування. З ведичної точки зору, вегетаріанство - це не тільки система харчування, це невід'ємна частина способу життя й філософії тих, хто прагне до духовної досконалості.

 

Слово "вегетаріанець", введене в побут у 1842 р. засновниками "Британського вегетаріанського товариства", походить від латинського vegetus, що означає "міцний, здоровий, свіжий, бадьорий".

 

Більшість вегетаріанців - це люди, що зрозуміли, що спочатку потрібно позбутись від схильності до насильства у власному серці, і тільки потім думати про створення миролюбного суспільства. Так Піфагор, Сократ, Платон, Климент Олександрійський, Плутарх, цар Ашока, Леонардо да Вінчі, Монтень, Акбар, Джон Мільтон, сер Ісак Ньютон, Емануель Сведенборг, Вольтер, Бенджамін Франклін, Жан-Жак Руссо, Ламартин, Персі Бісі Шеллі, Ральф Уолдо Емерсон, Генрі Девід Торо, Лев Толстой, Джордж Бернард Шоу, Рабіндранат Тагор, Махатма Ганді, Альберт Швейцер і Альберт Ейнштейн були вегетаріанцями.

Людський організм не в змозі справитися з надлишком тваринних жирів і холестерину. З іншого боку, білок рослинного походження нормалізує рівень холестерину в крові. На думку біологів і дієтологів травний тракт, включаючи зуби й щелепи людини, не пристосований до переварювання м'яса. М'ясоїдні тварини мають порівняно короткий кишечник (у 3 рази довше тіла), що дозволяє вчасно виводити з організму м'ясо, що швидко розкладається й виділяє токсини. У травоїдних тварин, як і в людини, кишечник у 6 разів довше тіла, тому що рослинна їжа розкладається набагато повільніше, ніж м'ясо.

Крім того, щоб м'ясо не здобувало сіро-зелений колір, його обробляють нітритами, нітратами й ін. речовинами, що мають канцерогенні властивості. Треба також врахувати, що в їжу тварин попадає багато хімічних речовин: транквілізатори, гормони, антибіотики й інші 2700 препаратів.

 

Завдяки дослідженням, проведеним у ряді країн, тепер вірогідно відомо, що організм не має потреби у великій кількості білка (щоденна норма 30-45 гр.). Надлишковий білок може стати причиною серйозних хвороб, у т.ч. раку і серцево-судинних захворювань. Повноцінна вегетаріанська їжа (злаки, бобові, горіхи, овочі, фрукти) цілком забезпечує людину необхідною кількістю повноцінних білків. Наприклад, сир, арахіс і сочевиця містять у процентному відношенні більше білка, аніж сосиски чи біфштекс із свинини.

 

 

ЕКОНОМІКА

 

М'ясо - це їжа, що споживає меншість за рахунок більшості. Для того щоб одержати м'ясо, зерно, яке можна використовувати для харчування людей, згодовують худобі. Наприклад, у США більш 90% зерна йде на відгодівлю домашньої худоби. Причому, для одержання 1 кг м'яса потрібно скормити худобі 16 кг зерна. Зерна витраченого на 1 біфштекс вистачить, щоб наповнити кашею тарілки для 45-50 чоловік.

 

Третина врожаю африканського арахісу використовується країнами Західної Європи для відгодівлі худоби й птахів.

У слаборозвинених країнах приходиться 200 кг зерна на людину в рік, а в розвитих - 1 т.

Подібні факти дають підставу стверджувати, що проблема голоду у світі створена штучно. Навіть сьогодні у світі виробляється набагато більше харчових продуктів, чим необхідно для того, щоб прокормити все населення планети, однак люди зовсім безглуздо витрачають їх.

Вибіркове обстеження нью-йоркських магазинів, проведене у січні 1986 р. авторами книги “Ведичне кулінарне мистецтво”, показало, що американські споживачі, ставши вегетаріанцями, могуть зберегти декілька мільярдів доларів на рік.

 

 

ЕКОЛОГІЯ

 

Інший рахунок, який треба сплачувати за використання у їжу м’яса, - забруднення оточуючого середовища. Одною з головних причин забруднення рік та водойм є злив стічних вод і скидання відходів із м’ясокомбінатів та тваринних ферм. Уже не для кого не є таємницею, що джерела чистої питної води на нашій планеті не тільки забруднюються, але і поступово виснажуються. Особливо марнотратно споживає воду саме м’ясна промисловість. Георг Боргстрьом стверджує, що стічні води тваринної ферми забруднюють оточуюче середовище у 10 разів більше, аніж міська каналізація, і у 3 рази більше, аніж стоки промислових підприємств.

 

Поль і Анна Ерліх у своїй книзі “Населення, ресурси та оточуюче середовище” повідомили, що для вирощування 1 кг пшениці треба усього 60 л води, а на виробництво 1 кг м'яса - від 1250 до 3000 л.

 

У 1973 р. “Нью-Йорк Пост” надрукувала статтю, в якій розповідалось про жахливу перевитрату води, ціннішого природного ресурсу, на одній великій американській птахофермі. Ця птахоферма споживала 400 тис.м3 води на день, якої досить для забезпечення міста з населенням 25000 чоловік.

 

 

ЕТИКА

 

Забійні тварини, що усе своє життя проводять у неволі, приречені на жалюгідне, болісне існування, а промислові бойні нагадують картини пекла. Пронизливо кричущих тварин оглушають ударами молота, електричним струмом чи пострілами з пневматичних пістолетів. Потім ще живу тварину підвішують за ноги на транспортер, перерізають горло та здирають шкіру, так, що вона вмирає від утрати крові.

Піфагор казав: "Брати мої, не опоганюйте своє тіло гріховною їжею... Ті, хто убиває тварин для того, щоб їсти їх плоть, можуть, не задумуючись знищувати собі подібних".

 

Толстой попереджав: "Як можна сподіватися, що на землі запанує світ і процвітання, якщо наші тіла є живими могилами, у яких убиті нами тварини?"

Махатма Ганді вважав, що етичні принципи є більш вагомою підставою для того, щоб стати вегетаріанцем, чим турбота про власне здоров'я.

Зрозуміло, вегетаріанцям приходиться убивати рослини, однак більшість людей ще не може поки обходитися зовсім без їжі. Але Господь звільняє нас від гріха, приймаючи те, що ми пропонуємо Йому. Так у "Бхагават-гіті" (5.18) Кришна призиває до духовного вегетаріанства: "Запропонуй Мені з любов'ю й відданістю плід, квітку, листок чи воду, і Я прийму їх".

 

 

РЕЛІГІЯ

 

У Старому Заповіті говориться: "Не вбивай" (Вихід, 20.13), що відноситься не тільки до людей. У ньому немає прямого дозволу їсти м'ясо, зате в Книзі Буття (1.29) Сам Господь говорить: "От, Я дав вам усяку траву, що сіє насіння, яка є на всій землі, і всяке дерево, у якого плід деревний, що сіє насіння: вам це буде в їжу".

 

У Новому Заповіті немає теж мови про те, щоб їсти м'ясо.

 

У Корані, як і в Старому Заповіті, уживання м'яса обмежується правилами й застереженнями: "Заборонена вам мертвечина, й кров, й м'ясо свині, й що, заколото з призиванням будь-якого імені, окрім Аллаха" (Сура 5.4).

Будда говорив: "... я нікому не дозволяв їсти м'ясо, не дозволяю зараз і ніколи не дозволю в майбутньому, ні при яких обставинах і ні, в якому вигляді; це раз і назавжди забороняється для усіх і кожного".

 

У Ведах стверджується, що принцип ахімси (неспричинення шкоди живому) є етичною основою вегетаріанства. "М'ясо неможливо одержати, не заподіявши шкоди живим істотам" ("Ману-самхіта" - древній звід законів Індії).

У "Махарабхараті" (епічній поемі) сказано: "Той, хто хоче довго жити, зберігши красу, тверду пам'ять і гарне здоров'я, а також володіти фізичною, моральною та духовною силою, повинний утримуватися від тваринної їжі".

Природа людства дуже високого ґатунку, та його свідомість прикута до багатьох скороминущих речей не вартих її уваги. Люди захоплюються найнижчими аспектами світобудови, люди бажають насолоджуватись, бажають експлуатувати природу. Нація, як краще за інших навчилась експлуатувати природні ресурси та інших людей, шанується на Землі. Але експлуатація сама по собі є моральне падіння, щось дуже підле та гидке.

К.Гельвецій писав: “Двома звичайними причинами нещастя людей є, з одного боку, незнання того, як мало їм потрібно, для того щоб бути щасливими, а з іншого – уявні потреби і безмежні бажання”.

 

То нехай формула “Їсти для того щоб жити, але не жити щоб їсти” стане ключом до шляху помірності та справедливості у нашому у житті.

 

Матеріал сайту http://tnd.newmail.ru/st1.htm

 


повернутись на початок сторінки